|
|
МОЩЬ КИЛИИ В ОПИСАНИЯХ --- НЕ УВИДЕВ КИЛИЙСКУЮ КРЕПОСТЬ , ПРЕДСТАВИТЬ ЕЕ МОЩЬ НЕВОЗМОЖНО! -- НЕПРЕРЫВНАЯ ДЛИНА КРЕПОСТИ КИЛИЯ БЫЛА 18 ВЕРСТ (ОКОЛО 20 КМ.). ОТ ПОСЕЛКА ОМАРБИЯ ДО ПОСЕЛКА ЗАВОДА "ЭТАЛОН", ВДОЛЬ ДУНАЯ. НАЖАТЬ ЗДЕСЬ http://kiliya-od.narod2.ru/ - Выход на главную страницу
А теперь, давайте детально рассмотрим, как происходила реставрация (уничтожение) ГОРОДА-СТОЛИЦЫ И МОГУЧЕЙ КРЕПОСТИ КИЛИЯ - Из красивого, цветущего к полной разрухе, нищете и упадка. -КРИЧАТЬ, ВЫТЬ ХОЧЕТСЯ ОТ БЕCСИЛИЯ, ЧЕМ ЛИБО ТЕБЕ ПОМОЧЬ И ВОССТАНОВИТЬ ТВОЮ БЫЛУЮ МОЩЬ, И ИЗВЕСТНОСТЬ!!!
 17 век. Картина Национального музея Бухареста. 18 век. Гравюра австрийского художника
 19 век. 1898г. Фотография, явное доказательство : творения рук человеческих.
О КИЛИИ (поэты и путешественники) XIX столетия В век старинный Был известен в целом свете. Ныне в зарослях купинной только камни на примете.
 Подпись- "Вид на разрушенную крепость в Килие" Огромное спасибо ребятам с нашего Килийского форум, в частности ZV1R
Когда взрывали, Город и Крепость, Николаевская церковь, тоже попала под раздачу. Была четырех главая, после реставрации, стала с одним куполом. Это хорошо видно на панораме крепости Килия, до ее АДА. -- Потом после реставрации 1870г. придумали миф, якобы турки сделали ее ниже, чтоб не была выше мечетей. ОТВЕТ --- Турки, никогда церкви не разрушали
ОТ СТЕН КИЛИЙСКОЙ КРЕПОСТИ - КАМЕНЬ, ОТ ПРИЧАЛОВ ПОРТА - - ГРАНИТ, МРАМОР. ВЫВОЗИЛИСЬ - ВОДНЫМ ПУТЕМ - БАРЖАМИ, С СУШИ ВЫВОЗИЛИ ПОВОЗКАМИ.
И ВОТ ТАКИМ СТРОЙ.МАТЕРИАЛОМ, ОТСТРАИВАЛИ -- ХЕРСОН, НИКОЛАЕВ, ОДЕССУ И РЯДОМ СОСЕДНИЙ ИЗМАИЛ.
 КАК ФЕНИКС ИЗ ПЕПЛА, НАШ ГОРОД КИЛИЯ СНОВА НАЧИНАЕТ ВОЗРОЖДАТЬСЯ
В 1870 годах начал развиваться торговый порт. Он начал набирать обороты и в 1914 году Килийский порт перерабатывал 1,5 миллиарда пудов зерна в год. Но началась первая мировая война, потом революция. 1918 году Килия отошла к Румынии. Килия снова начала расцветать. С 30-х по 40-е года при Румынии в Килии проводились хлебные Европейские ярмарки.
ВНИЗУ НА ФОТО ЦЕРКОВЬ УСПЕНИЕ БОЖИЕЙ МАТЕРИ, РЕКОНСТРУИРОВАННАЯ ВИЗАНТИЙСКИМ ЗОДЧИМ ИОАНОМ ПРИВАНОМ В 1475 г.--- ПРИ ТУРКАХ, --- МЕЧЕТЬ СУЛТАНА БАЯЗЕТА
В (1947г при Советской власти, сделали из нее конюшню погран.заставы, а потом и совсем разрушили). церковь УСПЕНИЕ БОЖЬЕЙ МАТЕРИ, была копией знаменитого Храма Святой Софии в Константинополе. Как утверждают ученые, кандидат исторических наук В.А. Богач, - но меньших размеров.
 ПРЕДЫСТОРИЯ МОЛДАВСКОГО КНЯЖЕСТВА Ещё в VII веке южная часть Придунавья, будущей Бессарабии вошла в состав Первого Болгарского царства, однако позже оно было разбито Византийской империей, далее южная часть вошла в состав Второго Болгарского царства, а северо-восточная его часть вошла в состав Киевской Руси. В 1116 году дабы осуществлять контроль над Дунайскими землями, в Килие Владимир Мономах назначил своего наместника. http://www.youtube.com/watch?v=n-f53FvzJxM&feature=related -- НАЖАТЬ ЗДЕСЬ С распадом Руси контролировалось Галицко-Волынским княжеством, Ярославом Владимировичем Осмомыслом (князь Галицкий с 1153г.) средина XII в. Крепость Килия, как твердыня и мощная связь река - море
По договору 1158 года, между королями польским и венгерским, князьями Киевским, Смоленским, Черниговским и Галицким — Ярославом Владимировичем Осмомыслом — левобережье северного русла дельты Дуная, от Малого Галича (нынешнего Галаца), до Понта досталось князю Галицкому. Это о нем пишет автор «Слова о полку Игореве»:
«Высоко сидишь ты на своем златокованом престоле, Подпер ты горы Венгерские своими железными полками, Затворив путь королю, затворив Дунаю ворота...»
XIII - XIVв.в. в составе Золотой Орды В XIV веке Золотая Орда пришла в упадок. В середине 1340-х годов венгры разгромили золотоордынское войско. Земли Молдовы и в частности Придунавья (с крепостью Килия) оказались под властью венгерских королей. Венгры управляли этой территорией с помощью своих наместников. Самым первым из них был Драгош Водэ, воевода из Марамуреша, с именем которого традиция связывает возникновение молдавского государства. Он правил два года с 1351 по 1353 и был маркграфом
Южная Бессарабия делилась на три земли: Буджакскую, Килийскую (центр в Килии) Аккерманскую (центр в Четатя-Албэ), После прихода в Молдавию турок эти земли стали частью Османской империи.На юге и юго-востоке Молдавское княжество непродолжительное время выходило к Чёрному морю, так как эту территорию часто захватывали соседние государства, то на юге граница с Валахией, а затем Османской империей, проходила по Килийскому гирлу, с крепостью Килия, что в дельте Дуная,
Население Молдавского княжества -- В VIII—XI веках на землях будущего Молдавского княжества жили коренные славянские племена, смешанные с дако-скифскими племенами, не подвергшигшиеся романизации, в отличие от территории Римской Дакии (Дакия). В ходе нашествия монголо-татар регион был завоеван кочевыми народами. В XIII—XIV веках, после ослабления тюркских нашествий, земли будущего княжества заселило валашское население, мигрировавшее из соседних регионов, в частности из Валахии и Трансильвании. На этих землях оседало как православное валашское население, так и православное славянское (в основном коренное русинское) население, еще часть русинов мигрировавшая с севера и спасавшееся от религиозного гнёта Речи Посполитой. К концу XIV века территория Молдавского княжества расширилась, было присоединено множество незаселённых земель. К середине XV века сеть расселения стабилизировалась.
НАВЕРНОЕ ОТСЮДА И ПРОИЗОШЛА ПОГОВОРКА: "ПАПА РУС, МАМА РУС, - А ИВАН МОЛДАВАН" Потому что при Штефане чел Маре (Великом), все указы издавались еще на славянском языке
В 1391 году Пётр I Мушат умер. На престол претендовали Роман и Ивашко. В результате новым господарём княжества стал Роман. При нём территория Молдавского княжества продолжала расширяться, в состав вошли земли между Днестром и Прутом вплоть до Дуная и Чёрного моря, с крепостями Килия и Четатя Албэ.
Стефан I Мушат. -- Стефан во всём подчинялся Польше и фактически был её ставленником. В 1395 году он признал польский сюзеренитет, о чём напрямую указывается в грамоте польскому королю («посадил нас и сели мы на воеводстве Земли Молдавской»). У Молдавского княжества и Польского королевства были установлены и общие враги, среди которых значилась Венгрия. Это послужило причиной нападения на княжество венгерских войск, которые вскоре вернулись обратно, подчинив себе снова крепости Килия и Четатя Албэ.
Известно, что войска молдаван принимали участие в битве на реке Ворскла в 1399 году, где сражались на стороне литовцев. Предполагается, что Стефан I Мушат именно в этой битве и погиб. После него к власти пришёл Юга Безногий, который управлял страной всего шесть месяцев. Он был свергнут в результате валашской интервенции Мирчи Старого (Мирча чел Батрын), который помог занять престол Александру Доброму (Александру чел Бун).
Штефаном Великим 1462 году была предпринята неудачная попытка взятия Килии — приморской крепости Молдовы, контролируемую Венгрией. В 1465 году Стефан захватил Килию, в чём помогли ему сами горожане. Этим были усилены позиции Молдавии на нижнем Дунае, откуда можно было вести более активные действия против Валахии и защищать границу от османов. В трескучий мороз, январе 1465г, со стороны ДУНАЯ, по льду, 40 тысячная армия Штефановых богатырей, после третьей попытки, Штефан чел Маре будучи тяжело раненым и уже было почти отказаться от штурма, когда подошла тяжелая артиллерия, лишь только тогда с большим трудом, отвоевали КИЛИЙСКУЮ крепость у Мадъяр.
В 1475г. Килия отбила попытку --- овладеть городом и крепостью, КЛЮЧ И ВОРОТА ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЕВРОПЫ - по словам турецкого султана Мухаммеда II.
А в 1476г. он снова войной пошел на Молдову во главе огромного войска. В этот год, город и крепость КИЛИЯ героически выдержала почти годичную осаду. В память о подвиге КИЛИЙЦЕВ, господарь Молдовы- Штефан Великий повелел:: - Зидати во граде Килийском храм Божий! И буде сей храм Святого Чудотворца Николая!
И крепостную церковь перестроил, назвав Успение Божьей Матери. В (1947г при Советской власти, сделали из нее конюшню погран.заставы, а потом и совсем разрушили). церковь УСПЕНИЕ БОЖЬЕЙ МАТЕРИ, была копией знаменитого Храма Святой Софии в Константинополе. Как утверждают ученые, кандидат исторических наук В.А. Богач, - но меньших размеров.
ЦЕРКОВЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ ОСВЯЩЕННАЯ В 1479г. СТАЛА ДУХОВНЫМ И ГРАЖДАНСКИМ ЦЕНТРОМ ГОРОДА (НА СТАРИННОЙ ГРАВЮРЕ ОРИГИНАЛ, КОТОРОЙ ХРАНИТСЯ В БИБЛИОТЕКЕ АКАДЕМИИ НАУК РУМЫНИИ).
 К тому же,колокольни храма были самые высокие в округе, одна из колоколен служила маяком и светила благодатным огнем для многочисленных кораблей прибывающих ночью в Килийский порт. С тех пор, как был построен Свято - Николаевский Храм и церковь Успение Божьей Матери, они были нанесены на турецкие карты, с названием,: церкви в *НОЭЛЬ КИЛИЗЕ* -
Наш Дунай впадает в Черное море тремя рукавами (гырлами), не считая меньших проток. Самый мощный рукав Дуная DANUBI KILIYA (Килийское гырло), Георгиевское, Сулинское. -- На картах хорошо видноКрепости Молдавского княжества
ШТЕФАН ЧЕЛ МАРЕ (ВЕЛИКИЙ) ОТКАЗАЛ ТУРЦИИ ПОСТАВКУ ЗЕРНА И В СТАМБУЛЕ НАЧАЛСЯ ГОЛОД. ТУРКИ, РЕШИЛИ ЛЮБОЙ ЦЕНОЙ ОТБИТЬ КИЛИЮ У МОЛДАВИИ. КИЛИЯ, КАК ГЛАВНЫЙ ПОСТАВЩИК ЗЕРНА
Молдавскую Крепость Килию, туркам пришлось не так легко взять, только после 4 (четвертой ) длительной и изнурительной попытки
Летом 1484 года, - Сто турецких кораблей, почти двухсоттысячное войско с огромными мортирами, которые стреляли каменными ядрами более чем 150 килограммов, осадили город и крепость КИЛИЮ, с Дуная, моря и суши... Осада длилась почти три года. Но не мощь турецкой армии, а золото уплаченное султаном главному мытнику торгового города, предательски открывшему осаждающим туркам, ворота крепости... И молодой султан Баязет II, овладевший КИЛИЕЙ, на развалинах разрушенной канонадой церкви УСПЕНИЕ БОЖЬЕЙ МАТЕРИ, отслужил благодарение Аллаху, даровавшему правоверным победу над гяурами-неверными.
В следующем веке на этом месте была возведена мечеть султана Баязета. В 1825г. мечеть была снова перестроена в церковь - церковь Успение Божьей Матери.
МОЛДАВСКИЙ ФЛОТ ВРЕМЕН ШТЕФАНА ЧЕЛ МАРЕ -- В Килие было развито судостроение и было несколько судовых верфей. Устье Дуная - свободный выход в Черное море и обратный путь, Килия - мытный контроль и дальше в Европу.
 
НАДПИСЬ НА ПОСТАМЕНТЕ В КИШИНЕВЕ - Молдавскому господарю Стефану III Великому («Штефану чел Маре») правившему Молдавией с 12 апреля 1457 года по 2 июля 1504 года. ---- Освободителю Килии - (Есть основания -- Столице Молдовы) В Килие был монетный двор где чеканились государственные монеты -- МОНЕТЫ КИЛИИ -- АСПЕРЫ XIII в. - НАСЛЕДНИКИ ЧИНГЗХАНА И ИХ МОНЕТЫ http://www.hordecoins.folgat.net/R-Cilia.htm -- ЧЕРЕЗ НАШУ КИЛИЮ ПРОХОДИЛ ВЕЛИКИЙ ШЕЛКОВЫЙ ПУТЬ
Во времена Великого господаря Штефана чел Маре, княжество Молдова обладало мощным флотом, как военным, так и торговым. Еще. до первого похода открытия Колумбом Америки 1492 г., молдавские парусники легко скользили по волнам Черного и Средиземного морей. Молдавские мореходы из портов Килия и Четатя Албэ, рассредоточившись по основным маршрутам следования турецких судов, захватывали их и отбирали добычу. После падения Каффы турецкому флоту на Черном море противостоял только молдавский. Постоянные пиратские набеги очень досаждали Порте».
А в Россию Петр I, лишь в 1694 году привез из Голландии первую галеру, и только через два года, в Воронеже построили еще 23 судна, с которыми разгромили турок на Азове. А на Дунае, при Венгерском королевстве, позже в Молдове,- особенно мощный флот Молдовы уже был в XIV - XV веков! Молдавские купцы возили товары в Турцию, Италию, Грецию. В военные времена мобильные парусники использовались для быстрой переброски войск и для патрулирования прибрежных районов Устье- Дунай-море (Килия) и Днестр-лиман - море (Четатя Албэ - Аккерман). ----- КАК ВИДИМ ИЗМАИЛ СОВСЕМ НЕ УПОМИНАЕТСЯ
«Молдавские парусники обладали уникальными мореходными качествами, - говорит исследователь. - Они вобрали в себя лучшие традиции средиземноморского судостроения, соединив их с оригинальными конструктивными элементами, не имеющими аналогов. Суда с высоким, круто приподнятым носом напоминали скандинавских драконов. Делались они на молдавских верфях из цельных стволов дуба и досок карпатской сосны. На палубах были люки, плотно задраенные и пропитанные смолой. В хорошую погоду их заменяли решетками, чтобы в трюмы проникал свет. Стеклянных иллюминаторов, не было, во время шторма отверстия в бортах судна закупоривали изнутри пробками с кожаными манжетами. В безветренную погоду, для маневрирования в портах, а также в бою шли на веслах. Паруса сшивали из нескольких кусков полотна. Якоря весили от 50 до 200 килограммов. Самый тяжелый назывался «священным», так как на него в плохую погоду возлагали все надежды».
ПЕРВАЯ ПОЛОВИНА XVII века, ГОРОД И КРЕПОСТЬ КИЛИЯ, СТОЛИЦА МОЛДАВСКОГО КНЯЖЕСТВА.
 Василий Лупу. (1634-1655 гг.) Господарь Молдовы.
В первой половине XVII в. в Килию дошел свет нового возрождения.Это явление у нашей Килии связано с деяниями господаря Молдовы, Василия Лупу. Новое возрождение Килии нашло свое воплощение в реставрации храма Святого Николая Чудотворца...
На первых порах княжения Василий Лупу был в хороших отношениях с Османской империей, даже помогал ее визирям и пашам подавить восстание ногайских татар на юге Бессарабии, которое возглавлял ногайский феодал Каган Темир. Благодаря всему этому, влияние Молдовы в Придунавье возросло, Молдова получила на Дунае рыболовные угодья, право торговли с зарубежьем через Килийский порт и выход в Черное море Вот тогда в Килию пришел новый свет Возрождения. Материальным и духовным воплощением его стала церковь Святого Николая.
Надпись гласит. Изволением Отца, Поспешением Сына, Свершением Святого Духа - Надпись посвятительная, так называемая «писания», была сделана на мраморной плите, герб Молдовы был также выбит на плите - ИЗВОЛИЛ БЛАГОЧЕСТИВЫЙ, ХРИСТОЛЮБИВЫЙ ВАСИЛЬ ВОЕВОД. Божьей милостью господарь Земли Молдавской повелел отреставрировать церковь средь града Килийского. Сей храм Святого Иерарха Чудотворца Николая»
В 1960 -тых годах, Древнейшая Николаевская церковь, была отдана под склад картофеля и весь мрамор из церкви был варварски растаскан и вывезен, вместе со старинными иконами..Как храм Божий и как старейший на Бессарабии памятник архитектуры церковь Святого Николая не может считаться отреставрированной, пока мраморная плита с этой надписью.....— Мраморная плита с надписью и гербом найдена теперь она снова находится в храме Святого Николая.
Наша землячка, Килийская девушка (женщинв), замужем за состоятельного одессита , (живут в Одессе), делали Румынское гражданство и в Бухаресте, когда узнали, что они из Килии, подняли архивы, и говорят им, что Килия в XVII веке была столицей Молдовы. И сделали им гражданство за считанные дни, как другим за год. Это мне рассказал мой хороший знакомый, он у них гостил.
Килия занимала заметное место в стратегических планах Европы. Характеризуя обострение политической обстановки в Европе накануне Крымской войны 1854-1856 гг., Карл Маркс и Фридрих Энгельс сообщали в одной из своих корреспонденций в американской печати что "русские суда бросили якорь в Килии..."В мире должны произойти изменения". Это доказывает,что в 1856 г. Могучая крепость в Килие тоже еще существовала.
Евлія Челебі — турецький мандрівник XVII ст. автор десятитомного видання «Книга подорожі».Неодноразово побував в Північному Причорномор'ї,як очевидець, записав чимало цікавих подій з життя і побуту населения краю.
[ПРО ПОЇЗДКУ ДО КІЛІЇ]
Стоянки, які ми проїхали, слідуючи від Аккерману на відновлення фортеці Кілія
Ми прибули до поселення, що звалося Кьопрюбаши і було розташоване в напрямку кибли від Аккерману. Це татарське поселення з однією мечеттю, що складалося із 200 будинків. II Воно було вакхом Коджи Кенан-паши і відносилося до Татар-бунар. Потім ми прибули до фортеці Татарбунари. Це місце нами було вже описане вище. Звідси спрямувавши на схід, ми прибули до фортеці Кілія.
ОПИС МОГУТНЬОЇ ФОРТЕЦІ КіЛІЯ
Засновник її — особа на ім'я Килибов (?) із кяфірів Молдавії.*) Цей Килибов спочатку був бідняком, але, займаючись тим, що ловив на Дунаї білугу та осетрів, став власником мільйонного достатку. Опісля він був навіть королем. І оскільки район Кілії був початком його збагачення, а фортеця була споруджена за часів його царювання, то й назвали цю фортецю Кили-бова. В подальшому в просторіччі вона стала відома як фортеця Кілія.
Багато разів вона переходила із рук в руки багатьох королів. І, нарешті, в 889 (1484) році вона була взята самим Баязидом Велі у кяфірів-молдаван.**)
Письмове свідчення про її завоювання, також як і свідчення про завоювання Аккерману, маємо у виразі «Ми перемогли», її володар на терені Силістри є володарем відкупу в 70 юків акче. Йому належать всі збори, штрафи.
Це обширне володіння, господарем якою є емін. Перед цією фортецею на р. Дунай емін-ага спору/ив велетенський
рибник-
Скільки тисяч різноманітної риби тут ловлять! Це — велетенське прибуткове володіння, продукціє якого солять і відправляють [в рахунок] платні воїнам фозтеці Очакова, Ак-керману, Яника, , Браїли, Ісакчі, Тул-іі. Якщо щастя не посміхалося і риба не йшла по Дунаю, тоді рядові вищезгаданих фортець хапали емін-агу і збирали свои платню з багатих і бідних. Якщо ж щастя саме пливло в руки і риба йшла в великій кількості, тоді всім рядовим цих фортець платня видавалась регулярно, а від них отримували письмові довідки, які в потрібний момент пред'являлись дефтірдар-паші, і ними звітували.
Рибник. Вверх по Дунаю від фортеці Кіліi на обох берегах навалено, ніби гори, колоди для щоглів довжиною в 70—80 аршин кожна. їх доставляють сюди на двохстах суднах. На цих суднах працюють близько 2000 волохів та молдаван. Ці колоди вбивають в дно Дунаю від одного берега до протилежного, а в проміжки вбивають ще й жердини. Через hwc проходять води Дунаю. Посередині залишають прохід завииршки в 20 жердин, аби не перешкоджати рухові суден по Дунаю. Ці вбиті палі обвивають довгими лозами дикого винограду і довгими жердинами з розсохою на кінці, спускають ці обглетені лози на саме дно Дунаю. І коли ці лози починають виступати на поверхню Дунаю, частина ріки виявляється загородженою подібно загону. Із неї не може вийти риба завбільшки наи'ть в п'ядь. Потім з внутрішнього боку цієї засідки, на самій середині Дунаю, забивають декілька сотень паль і на них влаштсвують тимчасову споруду з кофейнею та кількома кімнатами на рівні води [в підлозі] роблять віконечка. Емін-ага і 300 йсо помічників та рибалок, заглядаючи через віконця, в засідк', ведуть спостереження. За цими забитими палями і гратами з лози на глибині, що дорівнює половині зросту людини, розпгавлені сплетені із лози кліті завбільшки в п'ять паласів.
Коли весною риба прагне вийти на обширні і привольні морські простори Азовського моря та Дністрсвського лиману, то вона, підхоплена течією води, із швидкістю блискавки проходить через цей вузький проміжок. В такий «посіб риба потрапляє в засідки і рибалки длотузками витягуэть кліті. Тоді й починають бити 10—15-аршинових білуг та 5—8-аршинових осетрів, і поверхня Дунаю зафарбовується кро$'ю. Пійману рибу солять і солену рибу продають на золото тисячам купців. Останні ж відправляють солону рибу возами до країн невірних.
З деяких осетрів беруть по 5—6 кантарів чорної ікри. Вдень і вночі чергують рибалки біля отвору цієї засідки і виловлюють все, що туди потрапляє. Тому що риба, потрапивши до вузького проходу, назад повернути вже не може. Це велика майстерність! Бо якщо по Дунаю проходить судно, тоді мотузки вищезгаданої засідки опускають. Тоді, коли судна поспішно проходять, нещасна риба, виявивши в цьому місці отвір, кидається і виходить через нього на чорноморські простори і там мече ікру. Але якщо риба з Чорного моря йде в Дунай, то ввійти вона не може, позаяк, хоча з того боку і немає засідки, але прохід перекритий. А коли несподівано починається сувора зима, то більше семи місяців риби не буває. З приходом зими рибник і його тимчасові споруди знімають, а весь будівельний матеріал звалюють купою на обидва береги Дунаю.
На утримання рибника емін-ага витрачає 100 гаманців, але прибуток отримує II в 500 єгипетських гаманців, він виплачує платню воїнам фортеці і після повного розрахунку з ними еміну залишається прибуток іноді в 150—200 гаманців, а іноді цей відкуп приводить емін-агу в затрати.
В фортеці Кілії є управитель з утриманням в 300 акче, та кадій, з утриманням в 150 акче. Земля її — бпагословенна та процвітаюча. Більша частина її — татарські села. З цих сіл кадій щороку отримує 7 гаманців за проведення правосуддя. Там також є муфтій, комендант фортеці, 21 посада військових начальників фортеці, 700 добірних рядових, воєначальник яничарів, кетхуда сепахіїв, міський субаши, мухтесиб, воєначальник джебеджи.
Форма головноi фортеці Кілія. Ця фортеця, що розташована в гирлі Дунаю там, де він впадає в Чорне море, має форму кола, . Вона являє собою ні з чим незрівняну потужну твердиню з трьома рядами мурів. А з боку Дунаю зовнішні укріплення мають ще й додатковi укрiпленняю. Ця чудова фортеця знаходиться на низькому рівному місці, з великою кількістю гарних луків, виноградників та садів. Південна сторона Головноi фортеці, яка проходить берегом Дунаю, має повних 2000 кроків. Та сторона, яка виходить на сушу, має 3000 кроків. Значить, її довжина по колу складає 5000 кроків. Сторона, яка виходить на сушу, являє собою три ряди стін, але рову немає. Одні з них — західні, двохрядні, залізні, відкриваються в обширний посад Укріплень всiх 170. Із веж, що побудовані на фундаменті, є такі: вздовж Дунаю — вежа візира султана Баєзида Гедика Ахмед-паші, Красна вежа,Комендантська вежа, Тюремна вежа, Плоска вежа та Вежа Маяка. На ній і зараз щоночі запалюють маяк. Суднам, що прибувають вночі, він подає знак і [служить] великим благом.
На самому березі Дунаю знаходиться вежа Мелека Ахмед-паші. Ця наново відбудована вежа така велика, що тут розташовано 20 гармат та боєприпаси, які були зібрані у ворогів Очакова. Гармати повернуті у бік Чорного моря та Дунаю. Всі ці вежі мають чудові куполи у вигляді шпилястих, вкритих тесом, шатрів. І наш пан Мелек Ахмед-паша всіх їх привів до порядку і вкрив дранкою. 400 аршинів муру з боку Дунаю зруйновано. Біля Великої фортеці з боку суші проходить широкий рів в зріст людини. І] Коли Дунай розливається, його води заливають цей рів і тут ловлять рибу. Опис зовнішньої Великої фортеці .- Зовнішня фортеця має всього четверо воріт. . З обох боків їх [стоять] міцні вежі для стрільби з рушниць та дві великі гармати. Троє воріт потайні і виходять в різних місцях на берег Дунаю. їх називають водяні ворота. Від цих воріт всередені [фортеці] проходять рови, зверху накриті дошками. Той, хто їх бачить, може подумати, що це дороги. Та по низу їх можуть пересуватися верхові, мули, коні.
З середини Велика фортеця поділена вулицями на 150 ділянок, розташованих в шаховому порядку. На всіх вулицях — настил з товстих колод, а під вулицями прориті на всю їх довжину, в зріст людини, широкі круті рви, зверху вкриті містками. Під час облоги кожний [мешканець] затягує до себе в дім ці містки, дороги зникають, вулиці стають врівні з водами Дунаю, рови розкриваються і ворог не насмілюється ввійти до міста, [оскільки] рови тут дуже багнисті і небезпечні. Із наріжних будинків, із усіх інших будинків дивляться повернуті в бік вулиць-ровів амбразури з гарматами і рушницями. На початку кожної з вулиць стоять укріплені будинки, влаштовані в такий спосіб, що, якщо ворог все ж ввійде в місто, то з цих будинків на нього поллється караючий дощ з ядер, свинцю та каміння.
У головноi фортеці знаходиться 700 похмурих на вигляд будинків без дворів, садів та виноградників. Всі вони вкриті дранкою. Верхні поверхи дерев'яні, добре обладнані. Є в фортеці соборна мечеть султана Баєзида Велі, сім [малих] мечетей. Шаріатський суд також знаходиться там. Із чотирьох брам фортеці біля Цехової брами, біля Тюремної вежі та біля воріт, які ведуть до посаду, завжди людно, оскільки вони [знаходяться] з боку суші. Що ж стосується воріт, розташованих на березі Дунаю, то це маленькі водяні ворота.
Цитадель - . На схід від Великої фортеці, там, де Дунай повертає в своїм руслі, поруч із Головною фортецею знаходиться квадратна, невелика, майстерно збудована фортеця. Вона має довжину по колу 500 кроків. Маленька залізна брама під чиняється безпосередньо до Великої фортеці. В двох ровах, які оточують фортецю, повно риби, що [там] плавас. Тут, у Цитаделі, знаходяться тільки будинки кетхуди, коменданти, ім.і ма, а також амбар для пшениці, арсенали та декілька будинки воїнів-рядових. Інших [будівель] немає. В цитаделі існус добрий звичай, який існує з часів Баєзида Велі: кожної п'ятниці тут читають першу суру Корану і кожної ж п'ятниці вранці на бастіонах та мурах розвішують вимпели, знамена та стяги. Мусульмани співають релігійні гімни і пострілом з великої гармати оголошують народу про день п'ятниці.")
Посад фортеці Кілія. На захід від Великої фортеці (фортеця Мiяк) на рівнині, розташований великий посад в формі п'ятикутника. В одинадцяти кварталах посаду знаходиться 2000 критих дранкою двоповерхових та одноповерхових будинків з критими дворами. Всього 17 міхрабів та одна велика соборна мечеть знаходиться біля базару, яка має велику кількість прихожан. Споруда ця проста і витончена, чудово оздоблена.
Коли Мелек Ахмед-паша відвідав цю мечеть, аби здійснити п'ятничний намаз, то всі воїни, водночасi доброзичливі молитви за падишаха і вигукуючи заклики в славу Аллаха та Мухаммеда, дали залп із гармат та рушниць. Земля Кілії затремтіла від нього як під час землетрусу.
Багато початкових шкіл. В торгових рядах на березі річки знаходиться лазня, вкрита свинцем. По всій окрузі не знайдеться іншої такої світлої і чудової споруди, Є 500 крамниць, в яких знаходяться представники всіляких цехів. Є також караван-сарай для купців.
Раби та полонені тут дуже дешеві: за 20—ЗО курушів дають чудового раба. [Знатні] жителі [міста] — купці та работорговці. Рєайя — це молдавани, валахи, а іноді і руси...
Виноградники та сади в великій кількості. З найбільш відомих продуктів, що отримали всюди похвалу — Кілійська бастурма з яловичини та баранини. Зустрічається дуже смачне і доброї відгодівлі пісне м'ясо. Також [добрими] є мед, масло, пшениця, багато риби.Південна частина міста розташована на Зміїному острові. Інша ж його частина з трьома стоянками відноситься теж до островiв, а ще інша третина — до міста. Це великий острів з родючою землею. II Тут щороку ріжуть 40—50 тисяч корів і биків, і, зробивши з них бастурму, відправляють її в інші країни.
Мешканці Кілії, як правило, без гостей не обідають. Посад дуже багатий, але навколо нього немає фортечних стін.
[В цей час] Мір Мєхмед-ага, один із калуджибаші височайшого двору, привіз височайший наказ, реєстр призначень та шахський халат, який було подаровано благочинним падишахом [Мелек-паші], тоді, коли я, нікчемний, знаходився ще на Порозі Щастя. Мелек-паша з радості подарував Мехмедові-азі 20 гаманців, 20 чудових коней та 20 рабів, а наступного дня відправив його до столиці. Сам же наказав ремонтувати та відновлювати фортецю Кілію, зобов'язавши зробити її такою, щоб вона сяяла, як перлина. А мене, нікчемного, відправив до семи повітів за припасами та спорядженням.
МОГУЧАЯ КРЕПОСТЬ КИЛИЯ СОСТОЯЛА ИЗ ПЯТИ КРЕПОСТЕЙ --- 1. Цитадель 2.Главная крепость (административная или замок) 3.Большая крепость. 4.Мечеть султана Баязета II (в цитадели) 5.Предкрепостные бастионы. 6.Форштадт И в сторону озера Китай, западная часть вдоль поймы и канала Дзинь-дзя, - Крепость Мияк, а с севера высоченные неприступнве Омарбиевские горы - насыпи. ПЛЮС ЕЩЕ ТУРЕЦКАЯ ЛИНИЯ. ОТ ОЗЕРА ;КИТАЙ; ДО ЧЕРНОГО МОРЯ. ----- ЭТО КЕРМАН КЁЙ ( ФУРМАНОВКА), КАРА - МЕХМЕД ( ШЕВЧЕНКОВО), ГАЛИЛ - АТЫ - ПАША, ГАЛИЛЕШТЫ (ДЕСАНТНОЕ). ХАДЖИ ИБРАГИМ, ЖЕБРИЯНЫ (ПРИМОРСКОЕ), А СО СТОРОНЫ ДУНАЯ ЕЕ ПРИКРЫВАЛА ЭСКАДРА КАПУДАН -- ПАШИ (КОНТР - АДМИРАЛА) ОМАР - БЕЯ. ОТСЮДА ВЫВОД: - - -ГОРОД И КРЕПОСТЬ КИЛИЯ, БЫЛА МОЩНЕЙШИМ УКРЕП. РАЙОНОМ НА ДУНА
 1584 г. – Молдавия отвоевала Килию, но в том же году турки вновь захватили город
После взятия города и крепости Килия, турки ее еще больше укрепили. Расширили и углубили канал Кофа, соединяющий Дунай с озером Китай. Получили дополнительную защиту с Западной стороны. Укрепили Омарбиевские горы-насыпи, защищавшие север Килии. Установили мощные мортиры, стреляющие большими ядрами через эти неприступные горы. Укрепили Главную крепость, Большую крепость и крепость Мияк. В общем, как в описаниях, НЕ УВИДЕВ КИЛИЙСКУЮ КРЕПОСТЬ, ПРЕДСТАВИТЬ ЕЕ МОЩЬ НЕВОЗМОЖНО. ДАЛБШЕ http://kiliya-od.narod.ru/index/0-5
|
|
|
